уночі собор молодіє диктант
Уночі собор молодіє диктант
Є запитання? Зауваження? ПропозиціЇ? Відгуки?
Надішліть їх через сторінку зворотнього зв’язку.
01-06 Наше славне минуле
1. Перші українські книги
Першим українським книгам майже тисяча років! Що це за книги? Хто їх написав? До сьогодні їх дійшло небагато, а точніше — зовсім мало. Найвідоміші з них — «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про Ігорів похід» невідомого автора, «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. Давню історію нашого краю ми знаємо передусім завдяки «Повісті минулих літ» Нестора Літописця.
Нестор жив у другій половині одинадцятого — на початку дванадцятого століття. Присвятив своє життя релігійній справі: до кінця своїх днів був ченцем Києво-Печерської лаври. Однак прославився передусім як автор найдавнішого літописного зібрання «Повість минулих літ», що проливає світло на нашу історію, адже пам’яток, написаних майже тисячу років тому, дуже мало, а тим паче таких масштабних! «Повість минулих літ» вражає широтою охоплення історичних подій — від перших кроків людства після вигнання Адама і Єви з раю до бурхливих історичних подій початку дванадцятого століття. Ця книга висвітлює історію східних слов’ян і князівської влади, утвердження християнства на Русі, розповідає про виникнення слов’янської писемності.
Усі згадані книги рукописні, а перша друкована книга в Україні з’явиться майже через півтисячоліття — її надрукує славетний Іван Федоров.
173 слова 3 підручника
2. Перед походом
Минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок.
Сулима передав Січ наказному отаманові й одного ранку, забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на найбільшу з них, щоб оглянути все військо.
Велична й могутня була постать запорозького ватажка. На засмаглому обличчі вирізнялися великі блискучі очі. Срібна булава, що блищала в його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана.
Упевнившись, що все впорядковано добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця. Там, за Дніпром, саме вставало сонечко й грало рожевим промінням по рівній, як скло, пелені Дніпра, звеселяючи своїм сяйвом розлогі, укриті зеленими плавнями береги широкої річки.
Отаман перехрестився, і всі козаки поскидали шапки й почали хреститися, посилаючи рідній Україні своє останнє вітання.
Одягнувши шапку, кошовий махнув булавою — і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася. Чайки рушили від Січі й розбіглись аж до плавнів, укривши широкий Дніпро червоними козацькими жупанами.
161 слово За А. Кащенком
3. У морі
Поки почало світати, козаки були вже далеко за Очаковом.
З моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами, немов стелячи перед козацькими чайками рожевий килим. Згодом золоте сонце, не виникнувши ще з моря, послало свій промінь під небо на білі хмарки й затопило їх рожевим кольором із золотими розводами. Весело глянули ті хмарки в блакитне море, як у люстро, і не можна було пізнати тепер, де море, а де небо. Нарешті з морської пелени з’явилося й саме сонечко. З півночі дихнув вітерець і, понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі, — на схід сонця.
Щодалі хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм у море ходити. Вони запалили люльки та завели пісні про Сагайдачного.
Отаманський байдак ішов посередині, а на ньому з прапорів було нап’яло гасло, щоб усі чайки купи трималися, щоб передні не відпливали далеко та не кидали задніх, бо під час походів траплялося таке лихо, що розбурхане море порозкипає козацькі чайки так, що потім отаман і не збере всіх. От і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти до матері.
180 слів За А. Кащенком
4. Уночі собор молодіє
Уночі собор молодіє. Зморщок часу на ньому не видно, він мовби повертається до тієї козацької молодості, коли з комишини постав юним виквітом краси й уперше сяйнув у цих степах небесними півкулями своїх бань.
Виник мов із легенди. Після зруйнування Січі повержені запорожці заснували монастир у цих місцях, у плавнях, тут вони постригались у ченці, брали до рук замість шабель книги Святого Письма, чорною жалобою ряс прикривали буйно-червоні шаровари лицарів Запорожжя. І тоді було вирішено на їхній сумовитій раді збудувати собор, щоб піднісся він у небо над цими плавнями, що рибою кишать, над степами, де коні випасалися, щоб незломлений козацький дух жив у святій цій споруді.
Але хто ж збудує, хто сотворити зуміє? Підліток місцевий викликався, тямковитий хлоп’як з очима великими, як натхнення. «Благословіть!» — і зник у плавнях. Три доби його не було, потім повернувся до товариства й на долоні тримав собор, зроблений із стеблин комишу. Розповідав, нібито собор уві сні йому наснився. Козацька рада, оглянувши пробу комишеву, схвалила: «Воздвигнемо!» І засяяли відтоді блакиттю кулясті бані собору над плавнями, над цим білим світом дніпровським.
173 слова За О. Гончаром
5. Києво-Могилянська академія
Києво-Могилянську академію засновано в 1632 році. Вона стала осередком освіти й культури не тільки в Україні, адже її вплив поширювався на всі слов’янські землі впродовж століття. Випускники цього вищого навчального закладу — Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Інокентій Гізель — стали відомими церковними й політичними діячами, ученими, письменниками. Певний час у Києво-Могилянській академії навчався Михайло Ломоносов.
Упродовж багатьох років академія була єдиним вогнищем просвітництва й культури в Україні, Росії, значною мірою і в Білорусі та в південних слов’янських країнах, вона мала статус європейського навчального закладу. Гуманітарну освіту тут здобували, вивчаючи поетику, риторику, грецьку й латинську мови.
Саме риторика була найпопулярнішим предметом, бо мала постійне практичне застосування: студенти створювали ораторські промови, були бажаними учасниками багатьох урочистих громадських і церковних подій. До наших днів дійшли описи ста вісімдесяти трьох підручників, левову частку яких написано саме в Києво-Могилянській академії. У риториці розвивався бароковий стиль, якому був притаманний пошук вибагливих пишномовних форм, символів, урочистих протиставлень і несподіваних персоніфікацій. Студенти також вивчали твори римських і грецьких класиків риторики.
У наші дні Києво-Могилянська академія розвивається, відроджуючи давні традиції.
169 слів За О. Когут
6. Козацький гумор
У народних піснях і легендах отак поетично визначалися родичі запорожця: Великий Луг — батько, Січ — мати, шабля — дружина, кінь — вірний товариш. Тобто все його життя від самісінького народження пов’язувалося з атрибутами козацької вольниці.
У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі. Відомий дослідник козацтва Дмитро Яворницький писав: «З природних якостей, властивих справжньому козакові, відзначались уміння майстерно розповідати, підмічати смішні риси в інших і передавати їх у жартівливому тоні».
Цією рисою запорозьких козаків частково пояснюються й дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо. Людину малого зросту вони, жартуючи, називали Махииею, великого зросту — Малютою, шибеника — Святошею. Хто в них спалив курінь, той — Палій, а хто подібний на перепічку, той — Корж.
Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче кепкував із товариша. І це був сміх вільної людини, бо, як відомо, раби й пригноблені не вельми охочі до сміху.
4 Уночі собор молодіє Диктанти з української мови 9 клас
Диктант #4. «Уночі собор молодіє». ДПА 9 класПодробнее
№4. Уночі собор молодіє (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее
Дыктант «Ліпа» 9 класПодробнее
Дыктант па беларускай мове «Пахі лета». 9 класПодробнее
Дыктант «Дзе льецца Нёман» 9 класПодробнее
№3. У морі (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее
26. Молодий Франко (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее
43. Легенда Кобилля (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее
54. Вінок (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее
53. Вогонь (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее
№7. Цінність рідної мови (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее
57. Барвінок (Диктанти з української мови | 9 клас)Подробнее